1.

Бувають різні вулиці, бувають різні люди,
А твій балкон залишиться тим самим.
 
Порухи рук твоїх пронизані холодом,
І я прокидаюся інколи, думаю,
Чи справді кохаю тебе.
 
Забуваю,
Як цілувала ямочку ліктя твого,
Кутики твоїх губ,
Подихи рухів твоїх,
Вибухи поглядів.
 
Вигинатись під оком сонця,
Вилаятись у твою подушку,
Відкусити жестом небо над Києвом,
Прокинутись у твоїх поцілунках,
Викрикнути: “ПОРУХИ, ПОРУХИ!”.
 
Порохом стати твоїм і твоїм попереком.
 
Віднайти нашу ETERNITY,
Загинути в твоїй PERSONALITY,
І жити тобою хворою,
Помирати від тисячі кайфів.
 
Щастям пронизані простирадла.
Я від задоволення падаю.
 
Не піду, кусаючи лікті,
Шукати сонячну Патагонію,
Сонце прийшло до мене,
Сонце ввійшло у мене.

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте